А ви готові до нових податкових правил в Україні?

А ви готові до нових податкових правил в Україні?

З 1 січня 2021 року в Україні набирають чинності зміни до Податкового кодексу, що стосуються податкових резидентів України, які мають бізнес або банківські рахунки за її межами.

Ще 16 січня Верховна Рада прийняла Закон Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів (законопроекти №1210 та №1209-1). 22 травня 2020 року зміни були підписані президентом України і з 01 січня 2021 року набирають чинності (після прийняття – закон № 466-IX).

Метою даних законопроектів є адаптація українського законодавства до міжнародних норм, а також впровадження міжнародних стандартів податкового контролю для протидії розмиванню оподатковуваної бази та виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). Багато хто називає ці зміни законами про деофшоризацію бізнесу.

Інформацію про те, які ключові зміни введені в частині імплементації положень плану дій BEPS, можна знайти на сайті Міністерства фінансів України.

Очевидно, що великі бізнес-структури мають набагато більше можливостей для ухиляння від податків, частіше і масштабніше користуються такою можливістю. Однак дані зміни торкнуться абсолютно всіх податкових резидентів України, які мають бізнес або банківські рахунки за кордоном.

Контрольована іноземна компанія

Так, зокрема, закон вводить оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК).

Контрольована іноземна компанія (Controlled Foreign Corporation or Company, скорочено CFC) – це компанія (юридична особа), що здійснює свою діяльність в одній країні (юрисдикції), але контрольована або належить податковим резидентам іншої країни.

Українські бенефіціарні власники повинні будуть надати в податкові органи інформацію про наявність підконтрольних їм компаній за кордоном. Декларувати володіння або частку в КІК необхідно податковим резидентам України, які:

  1. є власниками понад 50% часток в іноземній компанії;
  2. є власниками понад 10% часток в іноземній компанії за умови, що понад 50% у цій компанії належить резидентам України;
  3. здійснюють фактичний контроль над іноземною компанією (наприклад, резидент України контролює банківські рахунки компанії або при відкритті рахунку вказаний як бенефіціар).

У контексті такої звітності буде необхідно розкрити інформацію про структуру компанії, її активи, банківські рахунки, дочірні компанії та активи в своїх бізнес-групах.

Оподаткування контрольованих іноземних компаній

Оподаткування контрольованих іноземних компаній

Під оподаткування не підпадають фізичні особи, які контролюють іноземну компанію у наступних випадках:

  1. дохід від усіх КІК, які належать фізичній особі, не перевищує 2 млн. євро;
  2. акції компанії котируються на біржі;
  3. об’ектом контролю є благодійний фонд (при дотриманні ряду умов);

Також звільнення від сплати податку можливе за наявності двосторонніх договорів про обмін податковою інформацією або уникнення подвійного оподаткування між країною юрисдикції компанії та Україною у разі, якщо:

  1. КІК сплачує податки в країні своєї реєстрації за ставкою вищою, ніж податок на прибуток в Україні (18%) або небагато нижчою (до 5%);
  2. частка власності резидентів України в компанії становить менше 50%.

Згідно з новим законом, до переліку українських платників податку на прибуток потрапляють і нерезиденти. Їх теж чекає велика кількість нововведень, але на них ми зупинятися не будемо.

Розмір податку на доходи КІК для фізичної особи становить 18% + 1,5% військовий збір, або, якщо доходи будуть розподілятися як дивіденди – 9% + 1,5% військовий збір. При розрахунку податку в Україні віднімається сума податку, сплаченого в країні реєстрації.

Правила оподаткування прибутку КІК починають діяти з 01 січня 2021 року. Хоча активно лобіюється необхідність перенесення термінів введення оподаткування КІК.

Фізичні особи при подачі річної декларації про доходи (до 30 квітня 2021 року) повинні вказати, що у них є КІК. Для юридичних осіб термін декларування до 01 березня 2021 року.

Вас це не стосується?

Здавалося б, можна спати спокійно. Ви переконалися, що підпадаєте під звільнення від сплати податку і думаєте, що вас це нововведення не стосується? Але це не так.

Платити, можливо, і не повинні, але зобов’язані звітувати, тобто щорічно подавати до податкових органів інформацію про себе, свою діяльність та діяльність своїх компаній (звіт КІК). Ви повинні обґрунтувати, чому вам не потрібно платити цей податок, і нести відповідальність, якщо податкова вважатиме інакше.

У разі купівлі, продажу компанії або часток в іноземній компанії вам теж треба буде відзвітувати перед українськими податківцями.

В української податкової інспекції можуть виникнути питання по окремим угодам і господарським операціям. Наприклад, вона може вирішити, що угода не є економічно обґрунтованою (не дає економічного ефекту), а відбувається з метою ухилення від сплати податків – відсутність «ділової мети». У такому разі податкова інспекція може відмовити платнику у користуванні податковими пільгами на підставі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування і налічить до сплати податок.

Податкова інспекція може вимагати розшифровку операцій з пов’язаними особами та суб’єктами  з юрисдикцій з низьким оподаткуванням.

Податкова інспекція може зажадати аудиторський висновок для підтвердження достовірності та повноти інформації, поданої у звітності КІК.

Що загрожує за неподання звітів про КІК?

Забути або «забити» не вийде, тому що в цьому випадку вас чекає штраф за неподання або несвоєчасне подання звітів про КІК.

Суми штрафів просто величезні:

  1. за неподання звіту про КІК – 100 прожиткових мінімумів;
  2. за невідображення у звіті відомостей про КІК штраф становитиме 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК за відповідний рік (яка сума виявиться більшою);
  3. за неповідомлення про придбання частки в статутному капіталі КІК – у розмірі 300 прожиткових мінімумів.

Із запровадженням в життя даних змін кількість кандидатів на отримання штрафних санкцій від української податкової інспекції зростає в рази.

Відстоювати свою правоту треба в українських судах, а це шлях довготривалий і витратний. До того ж, практика свідчить, що судові рішення частіше виносяться не на користь платників податків, а на користь контролюючих органів.

Автоматичний обмін податковою інформацією

Не варто очікувати того, що ваш бізнес маленький і податкова інспекція вас «не помітить».

Імовірність того, що податкова інспекція в Україні не дізнається про наявність бізнесу та/або банківського рахунку в іншій юрисдикції, зменшується з кожним днем. В рамках боротьби з ухиляннями від податків був розроблений стандарт автоматичного обміну податковою інформацією між більшістю країн світу – CRS (Common Reporting Standard). Система працює наступним чином:

  1. банки мають інформацію про своїх вкладників і виділяють нерезидентів;
  2. інформацію про нерезидентів банк надсилає до місцевого податкового органу: особисті дані власника рахунку, баланс за рахунками на кінець року;
  3. місцевий податковий орган передає отриману інформацію в країну резиденції власника рахунку, якщо ця країна імплементувала стандарт CRS;
  4. Країна резиденції власника рахунку порівнює дані, які задекларував сам резидент з тими, які надав його банк.

За закон про банківську таємницю сховатися не вдасться. Все менше банків забезпечують анонімність і конфіденційність від держави.

Можливість обміну податковою інформацією існувала і раніше, але працювала вона на підставі двосторонніх договорів між державами і в ручному режимі, тобто за окремим запитом. Тепер же передача інформації буде здійснюватися автоматично.

Список країн, що беруть участь в автоматичному обміні податковою інформацією, доступний на сайті: eoi-tax.org. на сьогоднішній день в ньому знаходиться 161 країна.

Очікується, що вже з 01 січня 2021 року система CRS почне активно працювати в Україні. Всі відомості збираються в податкові органи країн в термін до 31 травня року, наступного за звітним, а автоматичний обмін податковою інформацією починається з 01 серпня.

Подібні закони є і в інших країнах, але там вони набагато ліберальніші і орієнтовані на великий бізнес. В Україні ж воліють залізти в кишеню малого бізнесу.

Висновок

Ті, хто відкривали і відкривають свій бізнес в Польщі, роблять це для ухиляння не від оподаткування, а від свавілля фіскальних служб і контролюючих органів України, бюрократії, корупції на різних рівнях влади, невизначеності і нестабільності, непрозорості оподаткування і законодавства, ненадійності банківської системи. Бізнес хоче працювати за зрозумілими і прозорими правилами – там, де йому комфортно.

Тепер, схоже, настала пора і фізичним особам, які мають бізнес за кордоном, ставати податковими резидентами інших країн.

Дана інформація носить ознайомчий характер, дає тільки загальне уявлення про законодавство, але не замінює юридичне трактування законодавчих норм.

Також читайте
1 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 51 vote, average: 5,00 out of 5 (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Loading...
error: Content is protected !!